Останні новини

Читання з позначками (система «Поміч»)

Стратегію «Читання з позначками» використовують для читання наукових та науково-популярних текстів. Мета: стимулювати оцінювальну діяльність учнів у процесі сприйняття та обдумування інформації під час читання. Ставлячи позначки, учень не лише сприймає прочитане, а й оцінює власне розуміння тексту за критеріями, які пропонує вчитель.  Позначки стають маркерами критичного ставлення учнів до інформації. Використання стратегії вимагає від учня бути вдумливим та зосередженим під час читання. Особливо цінним є те, що учень виокремлює незрозумілу інформацію, яка потребує додаткових ресурсів для розуміння.
Алгоритм роботи за стратегією
Крок 1. Визначте текст для читання.
Крок 2. Познайомте  учнів з умовними позначками, якими вони мають позначати прочитане:
 «V» – я знав це (відомаінформація);
«-» – це суперечить тому, що я знаю;
«+» – я не знав цього (нова інформація);
«?» – у мене з’явилося запитання стосовно цієї інформації («Я хочу про це запитати»).
Крок 3. Розмістіть плакат з позначками на видному місці. Учні можуть звернутися до нього, якщо забудуть, як виглядає позначка, чи що вона означає.
Крок 4. Поясніть учням, що оцінювати потрібно не кожне слово, а ціле речення або абзац, де описаний певний факт.
Крок 5. Продемонструйте, як би ви ставили позначки в тексті.
Крок 6. Обговоріть час, який ви відводите для читання тексту.
Крок 7. Запропонуйте учням створити таблицю позначок, де можна стисло записувати ключові слова.
Крок 8.Обговорітьвиконану роботу. Зосередьтеся на суттєвих ідеях тексту.
«Гарячі запитання»
1. Чи потрібно використовувати всі позначки?
Ні. Для молодших школярів можна використати одну або дві позначки (принаймні на початку роботи зі стратегією).
2. Яка позначка найскладніша для учнів початкової школи?
Позначка «–» – це суперечить тому, що я знаю. Учні або визначають все в тексті, як таке, що суперечить їхньому досвіду, або взагалі нею не користуються. Натомість вони погоджуються з усіма думками автора.
3. Як навчити учнів виділяти «ключові слова»?
Щоб навчитися критичного мислити, учні мають розуміти, що будь-який текст, окрім художнього, містить важливу інформацію (близько 30-40%) і неважливу (60 – 70%).
Істотна, важлива інформація – це ключові слова й словосполучення. У них втілене основне смислове навантаження тексту. Спираючись на них, ми скорочуємо текст і так полегшуємо засвоєння прочитаного. Несуттєва інформація допомагає нам зрозуміти важливу інформацію й сконцентруватися на ній.
Важливо навчитися швидко та якісно відбирати істотну інформацію з-поміж неістотної. Деякі слова або фрази в тексті, що розкривають його зміст, є опорними. Опорні слова – це здебільшого іменники, дієслова, прислівники. Опорними словосполученнями є стійкі словосполучення, складні терміни, назви розділів, методів тощо.
Вибір опорних слів – перший етап смислового скорочення тексту, що підвищує ефективність його засвоєння. Цей етап реалізується в процесі виконання практичних вправ. Тому час від часу потрібно пропонувати учням завдання на зразок: «Читаючи текст, застосуйте «метод опорних слів»:
§Випишіть ті слова (словосполучення), які ви вважаєте ключовими для кожної ідеї тексту;
§працюючи в парах, перекажіть один одному зміст тексту, спираючись на виписані слова;
§оцініть, наскільки точно переказано текст.
Нагадайте учням: щоб відокремити важливу інформацію від неважливої, їм потрібно послідовно поставити собі запитання:
§    Про що цей текст?
§    Хто що робить?
§    Важливо це чи неважливо?
Перші два запитаннядозволяють виявити в тексті ключові (найважливіші) слова й словосполучення. Мета третього запитання – залишити з-поміж цих слів та словосполучень лише важливі. У результаті «просіювання» інформації залишається тільки суттєве. Воно демонструє рух думки від відомого до нового.
Таблиця «ПОМІЧ»
Заповніть таблицю «ПОМІЧ». Коротко запишіть основні думки стосовно цієї статті.

Можливий варіант заповнення.

 

V
Я знав це
+
Це нове для мене
?
Викликає запитання
Тільки людина має ім’я. Люди вірили, що ім’я злякає злих духів. Чому прізвища виникли пізніше імен?
Батьки обирали ім’я,яке приносить вдачу. Називали дітей за зовнішністю.  
У давнину були дивні імена. Дітей називали ім’ям звіра чи назвою пори року.  

 
Попереднє керівництво
Цю стратегію застосовують, коли учню потрібно оцінити власний рівень знань з теми, яка буде розглянута на уроці. Крім цього, учень має виявити інтерес до вивчення цієї теми. Оскільки він  хоче переконатися, що правильно відповів на всі запитання до знайомства з нею.
Алгоритм роботи за стратегією
Крок 1. Запропонуйте учням прочитати декілька суджень з теми уроку та оцінити їх: «правильно» чи «неправильно» («істинне-хибне»). Також їм необхідно поставити позначки «+» чи «-» біля кожного судження.
Крок 2. Проконтролюйте, щоб учні оцінили істинність суджень та поставили позначки.
Крок 3. Запропонуйте учням познайомитися з новою інформацією стосовно того, що вони оцінювали.
Крок 4.Нагадайте учням, що вони оцінювали судження на початку уроку. А також про те, що їм  необхідно порівняти власні припущення з отриманою інформацією.
 Крок 5. Попросіть учнів внести потрібні правки до оцінювання висловів.