Останні події

ТАМ, ДЕ ЖИВЕ СИНІЙ ПТАХ…

  15 грудня викладачка зарубіжної літератури Козороз Наталія Вікторівна провела відкрите заняття зі  студентами 1 курсу на тему «Там, де живе Синій птах», присвячене осмисленню змін у європейській драматургії на межі XIX–XX століть на прикладі  творчості бельгійського драматурга-символіста Моріса Метерлінка.
     Заняття відбулося в атмосфері передріздвяного очікування й мало не лише навчальний, але й глибокий філософсько-виховний характер. Уже з перших хвилин студенти були налаштовані на особливу розмову –  про світло і темряву, страх і надію, пошук щастя та внутрішні духовні орієнтири людини.

     У центрі заняття – порівняння «старої» і «нової» драми. У доступній образній формі викладачка пояснила студентам, як на межі століть театр перестає бути лише відображенням зовнішніх подій і перетворюється на простір тиші, підтекстів і внутрішніх станів.
     Через мінілекцію, приклади та інтерактивні вправи студенти переконалися, що у «старій драмі»  головне – дія, конфлікт, подія, а у «новій драмі» – очікування, мовчання, настрій, прихований внутрішній конфлікт.
     Особливий інтерес викликали інтерактиви «Стара чи нова драма?», «Зроби стару сцену новою», під час яких студенти самі трансформували звичні сценічні ситуації у психологічні й символічні.
     Окрему увагу було приділено еволюції театральної концепції Метерлінка – від раннього «театру мовчання» та містичної драми очікування до світлої драми-феєрії «Синій птах». Здобувачі освіти  ознайомилися з основними принципами символістського театру.
     Центральна частина заняття – аналіз драми-феєрії «Синій птах» – твору, у якому Метерлінк утверджує віру в людину, силу пам’яті, любові та пізнання.
     Через поетичний переказ сюжету та роботу з символами студенти простежили шлях головних героїв: від Країни Спогадів до Палацу Ночі, від Садів Блаженств до Царства Майбутнього, від ілюзій щастя – до усвідомлення його справжньої сутності.
     Особливо емоційним моментом стало обговорення філософської ідеї пам’яті як форми життя та символічної формули Метерлінка: «Людина помирає фізично один раз, а духовно – тоді, коли її забувають».
     Упродовж заняття активно використовувалися інтерактивні методи навчання: гра «Відгадай символ», мініопитування, рефлексивні вправи і питання , що спонукали  студентів до роздумів.
    Завершальним акордом стала ідея відкритого  фіналу драми: цінність не в тому, щоб знайти Синього птаха, а в самому процесі пошуку.
    Наталія Вікторівна здійснила сучасний гуманістичний підхід до викладання зарубіжної літератури, а саме: поєднала наукову глибину, емоційну чутливість і активну участь студентів.
     «Синій птах» постав не лише як літературний символ, а як нагадування про внутрішнє світло людини, яке не залежить від зовнішніх обставин.
     «Синій птах завжди ближче, ніж здається – там, де живе наша пам’ять, любов і здатність бачити світ серцем».