mega888

До 160-річчя від дня народження В. І. Самійленка (1864 – 1925), українського поета, драматурга, перекладача

   Володимир Іванович Самійленко (літ. псевдоніми – В. Сивенький, Л. Сумний, Іваненко, Полтавець, Смутний) народився 3 лютого 1894 року в містечку Великі Сорочинці, Миргородського повіту на Полтавщині. Був позашлюбним сином поміщика Івана Лисевича і кріпачки Олександри Самійленко.
   Дитинство майбутнього письменника минуло на хуторі Михайлівка, де мати служила управителькою маєтку О. Трохимовського, який після смерті І. Лисевича (батька Володимира Самійленка) опікувався хлопцем та дбав про його освіту й виховання – наймав учителів, вводив його в місцеве культурне товариство.
   Початкову освіту В. Самійленко здобував у дяка, а з 1875 року – у Полтавській гімназії, яку закінчив 1884 року.
   У старших класах гімназії захопився творчістю українських письменників. Під впливом творів Т. Шевченка, О. Стороженка, Г. Квітки-Основ’яненка, П. Куліша сам почав писати вірші та перекладати на українську мову твори визначних російських та західно-європейських письменників, зразків античної поезії тощо.

Детальніше...

Крути – символ української мужності (до Дня пам’яті Героїв Крут)

   
   29 січня ми відзначаємо річницю бою під Крутами, знову і знову повертаючись до бою між українськими військовими курсантами та військами червоної армії під командуванням капітана Муравйова під Крутами.

   29 січня 1918 року на залізничній платформі в Крутах до 520 українських вояків і студентів з 16 кулеметами та однією гарматою дали бій росіянам, які мали десятикратну перевагу в живій силі, бронепотягах та артилерії.
   Бій під Крутами тривав близько шести годин, у ньому загинули від 70 до 100 бійців з української сторони. Втрати більшовицьких військ тоді сягнули 300 людей. Українці затримали росіян на чотири дні, що дало змогу укласти Берестейський мирний договір.
   Бій під Крутами, який для українського народу став символом героїзму та самопожертви молодого покоління в боротьбі за незалежність, є прикладом для сучасних захисників України, які успішно борються проти ворога.
   До Дня пам’яті Героїв Крут бібліотека коледжу підготувала літературну виставку.

Детальніше...

Письменники-ювіляри 2024 року (презентація до ювілеїв зарубіжних письменників)

   Літературні епохи важко вмістити у суворі календарні рамки. Кожного, хто звертається до вивчення епох Просвітництва, Ренесансу, бароко, класицизму вражає насамперед різноманітність економічних, соціальних, політичних і культурних процесів, що відбувалися на той час у різних країнах Європи. Різні епохи – різне мистецтво. У своїх творах письменники та поети народжують нове світовідчуття людини, зумовлене як змінами у зовнішніх проявах життя, так і кризою колишніх форм мислення і відчування.
   Сьогодні ми згадаємо найзнаковіших письменників зарубіжної літератури, ювілеї яких святкуються в цьому році. Тож запрошуємо переглянути другу частину презентації «Письменники-ювіляри 2024 року».

Детальніше...

ВІДЛУННЯ ПАМ’ЯТІ (інформаційна година до Міжнародного дня пам’яті жертв Голокосту)

   Сьогодні ми з вами згадаємотрагічні сторінки світової історії, які ми маємознати, пам'ятати, і ні в якому разі не забувати. Адже це наша історія, на помилках якої ми з Вами навчаємося, щоб не повторити їх у майбутньому. Сьогодні ми дамо відповіді на питання:
   ― Що таке голокост?
   ― Хто є винуватцем однієї з найтрагічніших сторінок історії єврейського народу?
   ― Чи був Голокост на території України?
   ― Яка трагедія Бабиного Яру?
   27 січня у всьому світі відзначається Міжнародний день пам'яті жертв Голокосту. Саме в цей день у 1945 році радянська армія звільнила в'язнів концтабору Освенцим (Аушвіц-Біркенау). Міжнародний день пам'яті жертв Голокосту був заснований у 2005-му році спеціальною резолюцією ООН.

Детальніше...

Письменники-ювіляри 2024 року (відеопрезентація до ювілеїв українських письменників)

   Українська література має багатий спадок, який вплинув на світову культуру та продовжує розвиватися в сучасному світі. Її внесок у літературу, філософію та мистецтво надалі залишається значущим, а виклики та перспективи розвитку визначають майбутнє цього важливого аспекту української культури. Українська література має багатий історичний шлях розвитку, який можна поділити на кілька ключових періодів, від давнини до сучасності. Кожен з цих періодів вніс свій внесок у формування української літературної традиції та вплинув на світову культуру. І сьогодні ми згадаємо тих поетів та письменників української літератури, чиї ювілеї відзначаються в цьому році. Запрошуємо переглянути першу частину презентації «Письменники-ювіляри 2024 року».

Детальніше...

Композитор, оповитий легендами

До 145-річчя від дня народження Станіслава Пилиповича Людкевича (1879-1979),
українського композитора


   Станіслав Пилипович Людкевич – видатний український композитор, диригент, музикознавець, фольклорист, педагог та суспільний діяч, один з найбільш вагомих діячів Західної України початку ХХ століття.
   Йому судилося прожити цікаве та довге життя – композитор дожив до свого 100-річного ювілею – сповнене плідною творчою діяльністю. Станіслав Людкевич виступав своєрідним каталізатором духовного життя Галичини. Він став першим музикантом-професіоналом на цих теренах, фундатором провідних музичних жанрів, насамперед симфонічного та інструментального. Творча спадщина композитора включає майже всі жанри, окрім балету.
   Багаторічна праця митця була відзначена високими нагородами.
   До 145-ої річниці від дня народження С. П. Людкевича бібліотека підготувала відеопрезентацію «Композитор, оповитий легендами».

Детальніше...

Чарівниця слова

До 190-річчя від дня народження Марка Вовчка (Марії Олександрівни Вілінської) (1833-1907), української письменниці, перекладачки
   Письменниця, майстриня психологічного оповідання, казкарка, перекладачка та мандрівниця. Уславила своє ім’я як авторка творів про історичне минуле України, зокрема кріпаччини та поневоленого стану жіноцтва часів панщини.
   Марія Вілінська, більш відома під псевдонімом Марко Вовчок, походила із дворянської родини. Рідною мовою письменниці була російська, втім найширшого визнання вона отримала з часу виходу в світ низки творів, написаних українською мовою. Вважається, що саме її чоловік, етнограф та фольклорист Опанас Маркевич прищепив письменниці любов до української мови та культури, втілені авторкою на сторінках її літературного доробку.
   Авторський спадок Марка Вовчка сформовано тритомною збіркою творів «Народних оповідань», опублікованих впродовж 1857-1865 рр. До цієї уславленої тріади увійшли такі оповідання, як «Панська воля», «Горпина», «Три долі», «Ледащиця», «Кармелюк» та «Невільничка». Окремо надрукованими повістями було видано «Інститутку» (1862), «Чортову пригоду» (1860) та «Від себе не втечеш» (1862).
   До річниці від дня народження Марка Вовчка бібліотека підготувала презентацію «Чарівниця слова», де можна ознайомитись з творчим доробком письменниці та деякими фактами з її життя. Детальніше...